Присяжний чи нотаріальний переклад для Польщі, Німеччини й Чехії: хто має перекладати український документ

Чи приймуть ваш переклад, я заздалегідь не скажу, поки не знаю, в яку установу і для якої процедури ви його подаєте. Вимоги до перекладу кожна установа встановлює сама, і навіть у межах однієї країни вони відрізняються. Тому перший крок лишається за вами: визначити свою установу і, якщо на її сторінці про переклад нічого не сказано, спитати її письмово. Щоб ви знали, про що питати і на які формулювання дивитися, нижче я розібрав, чого вимагають установи Польщі, Німеччини й Чехії. Як перевірити свою, покроково розписано у кінці статті.

Що насправді засвідчує український нотаріус

Присяжних перекладачів в Україні немає, і посольство Німеччини в Києві прямо зазначає це на своїй сторінці. Те, що у нас називають нотаріальним перекладом, за статтею 79 Закону «Про нотаріат» буває двох видів. Якщо нотаріус знає обидві мови, він засвідчує вірність перекладу. Частіше він їх не знає, і тоді переклад робить перекладач, а нотаріус засвідчує справжність його підпису. Нотаріус при цьому встановлює особу перекладача й дивиться документ про кваліфікацію, але якість перекладу не перевіряє.

Присяжний перекладач у Польщі, Німеччині чи Чехії має державний статус. Він склав іспит або пройшов перевірку в суді, дав присягу, його внесено до державного реєстру, і на кожному перекладі стоїть його іменна печатка. За точність перекладу він відповідає сам, тому для іноземної установи це інший документ, ніж український переклад з тим самим текстом.

Коротко по трьох країнах

Польща

За законом 2004 року про професію присяжного перекладача tłumacz przysięgły складає державний іспит і присягу, після чого потрапляє до списку Міністерства юстиції. На перекладі стоїть печатка з ім’ям, мовою і номером у списку та примітка, з чого перекладали, з оригіналу чи з копії. Список є на сайті Мін’юсту Польщі (arch-bip.ms.gov.pl, розділ «Lista tłumaczy przysięgłych»), шукати можна за мовою («ukraiński») і містом.

Для карти побиту закон про іноземців (стаття 8) вимагає переклад присяжного перекладача і жодної альтернативи не передбачає. Ні український нотаріальний переклад, ні консульське засвідчення тут не підходять. Лодзинський воєводський уряд на своїй сторінці ще й уточнює, що перекладач має бути польським.

Закон про акти цивільного стану (стаття 31) м’якший. Для свідоцтв про народження чи шлюб він допускає польського присяжного перекладача, присяжного перекладача іншої країни ЄС чи ЄЕЗ і консула. До консульського перекладу закон прирівнює переклад, який зробив перекладач у країні перебування, а засвідчив польський консул. За даними посольства Польщі в Україні, для такого засвідчення перекладач не мусить бути ні присяжним, ні навіть професійним. Станом на жовтень 2026 засвідчення коштує 30 євро за кожну розпочату сторінку. Якщо перекладає сам консул, сторінка коштує 120 євро, а для типових документів (свідоцтва РАЦС, витяг про несудимість, водійське посвідчення) 60 євро.

З дипломом простіше. Для письмової інформації NAWA про диплом документи англійською, російською, українською й білоруською не перекладають, апостиль і нотаріальні копії теж не потрібні, вистачає кольорових сканів. Під час нострифікації університет може попросити звичайний переклад без засвідчення. Присяжний або засвідчений консулом переклад вимагають лише «в особливо обґрунтованих випадках». Чи потрібен апостиль на диплом для вступу, визначає університет.

Від легалізації українські офіційні документи, їхні засвідчені копії й переклади звільняє стаття 15 договору про правову допомогу 1993 року. Як це працює для витягу про несудимість, я писав окремо. Варшавський USC просить апостиль, тільки коли сумнівається у справжності документа. Лодзинський воєводський уряд вимагає апостиль або консульське засвідчення на всіх іноземних актах цивільного стану й про договір не згадує. На сторінці посольства Польщі є і фраза, що достатньо апостиля, і посилання на статтю 15.

Німеччина

Залежно від землі присяжного перекладача називають öffentlich bestellter, ermächtigter, beeidigter чи vereidigter Übersetzer, і всі ці назви означають перекладача, якого допустив до роботи суд. Єдиного федерального закону про письмових перекладачів немає, тому шукати їх треба в спільній базі земельних міністерств юстиції justiz-dolmetscher.de за мовою й містом.

Посольство в Києві для своїх процедур, віз і паспортів, приймає переклад українського перекладача з нотаріальним засвідченням підпису. Для процедур у Німеччині воно радить спершу уточнити в німецькій установі, чи визнають там такий переклад. Візовий відділ у Києві зараз прийом не веде, і українці подають документи в німецьких представництвах у сусідніх країнах. Чи діють вони так само щодо українських перекладів, я не перевіряв.

Для реєстрації шлюбу стандесамти Берліна і Гамбурга визнають лише перекладача, присяжного саме в Німеччині. Якщо шлюб реєструють там, свідоцтво, перекладене в Україні для візи, доведеться перекладати вдруге. Інші стандесамти вимоги встановлюють самі, і подвійного перекладу можна уникнути, якщо спитати свій заздалегідь. Берлін до того ж наполягає, щоб імена з кириличних документів транслітерували за стандартом ISO 9.

uni-assist визнає переклад з України, якщо український нотаріус засвідчив підпис і особу перекладача, і окремо уточнює, що переклади з бюро теж підходять. Мюнхенський університет LMU, який розглядає заяви сам, без uni-assist, суворіший. Переклад, засвідчений за кордоном, там підійде лише від державного нотаріату, приватний нотаріус не годиться. В Україні державні нотаріальні контори є, але більшість нотаріусів приватні.

З визнанням кваліфікації картина на порталі anerkennung-in-deutschland.de строката. Для вихователів у Берліні перекладач може бути присяжним «у Німеччині або за кордоном», для перекладачів у Баварії лише в Німеччині або країні ЄС, а у профілях лікарів у Кельні та інженерів в Ессені про місце не сказано нічого. Глосарій того ж порталу попереджає, що деякі органи переклади присяжних перекладачів з-за кордону не приймають, і радить спитати до того, як замовляти. МЗС Німеччини формулює це як загальне правило, за яким долю перекладу, зробленого за кордоном, установа визначає на власний розсуд.

Чехія

Із 2021 року за законом 354/2019 Sb. soudní překladatel (письмовий перекладач) і soudní tlumočník (усний) мають окремі статуси, і письмово перекладати може лише překladatel. У реєстрі Мін’юсту Чехії (seznat.justice.cz, вкладка «Tlumočníci a překladatelé») оберіть мову «UKRAJINSKÝ» і перевірте, що в картці стоїть саме «Soudní překladatel». Результат його роботи чеські установи називають úřední překlad, офіційний переклад.

Чеські консульства, на відміну від частини польських установ, договір про правову допомогу застосовують прямо. Договір між Україною і Чехією 2001 року (опублікований як 123/2002 Sb. m. s.) у статті 18 звільняє від додаткового засвідчення документи, які видав або засвідчив компетентний орган, а також засвідчені копії й переклади. На сторінках посольства Чехії в Києві та консульства у Львові про ВНЖ і робочі карти сказано, що для українських документів апостиль не вимагається і достатньо засвідчення нотаріуса. Переклад чеською все одно потрібен.

Формально стаття 18 охоплює й переклади, засвідчені в Україні. Але жодна з офіційних сторінок, які я знайшов, не каже прямо, що для ВНЖ підійде український нотаріальний переклад. Портал МВС Чехії для іноземців тут посилається на реєстр чеських судових перекладачів. Для нострифікації шкільного атестата МОН Чехії вимагає перекладача з чеського реєстру. Карлів університет визнає переклад чеського судового перекладача або засвідчений посольством Чехії. Спеціальна матрика в Брні, яка реєструє шлюби й народження громадян Чехії за кордоном, теж вимагає судового перекладача. Тому для Чехії я раджу перекладача з реєстру і не обіцяю клієнту, що звичайний український нотаріальний переклад гарантовано приймуть.

Перекладати апостиль чи ні

Якщо апостиль потрібен, його ставлять на оригінал до перекладу. Чому порядок саме такий, я пояснював у статті про витяг про несудимість.

Щодо перекладу самого апостиля єдиної відповіді немає. Посольство Німеччини в Києві вимагає перекласти і його, і LMU вимагає перекладу всіх засвідчувальних написів. Департамент легалізації МЗС Польщі на урядовому порталі powroty.gov.pl роз’яснює, що апостиль перекладу не потребує, хоча окрема установа може мати свої вимоги. МВС Чехії у роз’ясненні для матрик (Informace № 11/2024) забороняє вимагати перекладу апостиля, хоча частина чеських посольств на своїх сторінках досі його просить. Переклад апостиля займає пів сторінки, тож, коли сумніваєтеся, краще його замовити.

Як не перекладати документ двічі

1. Визначте процедуру й установу. «Для Польщі» замало, потрібно щось на кшталт «карта побиту у Вроцлаві».
2. Знайдіть на сторінці установи формулювання про переклад. Польською шукайте «tłumacz przysięgły», німецькою «beeidigt» чи «ermächtigt», чеською «soudní překladatel» або «úřední překlad». Якщо поруч стоїть «in Deutschland» чи «polskiego», переклад з України не підійде.
3. Якщо на сторінці нічого не сказано, напишіть в установу і збережіть відповідь. Посольство Німеччини та anerkennung-in-deutschland.de радять саме це.
4. Якщо документ піде в кілька установ, наприклад спершу на візу, а потім у стандесамт, перекладайте одразу так, як вимагає найсуворіша.

Для колег по ринку

Нотаріальний переклад, зроблений в Україні, підходить для німецьких віз і uni-assist. Для Чехії договір його формально допускає, але гарантії, що міграційна служба прийме саме такий переклад, немає. Переробляти його доводиться, коли клієнт не сказав, куди подає. Тож перед замовленням питайте, в яку установу і для якої процедури потрібен документ. Якщо в таблиці вище навпроти цієї процедури стоїть «не приймають», краще одразу сказати клієнту, що потрібен перекладач у країні призначення, ніж потім переробляти переклад за свій рахунок.

Ціни на апостиль, який ставлять до перекладу, і на легалізацію для країн поза конвенцією є у прайсі для партнерів.

Джерела, звірені в жовтні 2026. Україна: Закон «Про нотаріат» (ст. 79), Порядок вчинення нотаріальних дій (наказ Мін’юсту № 296/5, гл. 8 розд. II). Польща: закон про професію присяжного перекладача (Dz.U. 2019 poz. 1326), закон про іноземців (ст. 8), закон про акти цивільного стану (ст. 31), розпорядження про нострифікацію (Dz.U. 2018 poz. 1881), договір про правову допомогу 1993 року (ст. 15), сторінки NAWA, посольства РП в Україні, Лодзинського воєводського уряду, USC Варшави і powroty.gov.pl. Німеччина: сторінки посольства ФРН в Україні, МЗС ФРН, justiz-dolmetscher.de, anerkennung-in-deutschland.de, uni-assist, LMU, стандесамтів Берліна і Гамбурга. Чехія: закон 354/2019 Sb., договір про правову допомогу 123/2002 Sb. m. s. (ст. 18), сторінки посольства в Києві й консульства у Львові, МОН Чехії, Карлового університету, спеціальної матрики Брно, Informace МВС № 11/2024.